TRIPANDТРЁП

Тіні (не)забутих предків
Українське класичне мистецтво

Подружжя
Художник Микола Ярошенко

Портрет Марії Павлівни Ярошенко, 1875 рік. Портрети подружжя Ярошенко роботи Миколи Олександровича Ярошенко
Автопортрет Миколи Олександровича Ярошенко, 1875 рік. Портрети подружжя Ярошенко роботи Миколи Олександровича Ярошенко

Медовий місяць

Він вже далеко не пташеня жовтороте; вона, скажемо так, дещо старше свого коханого обранця... тож зустрілися дорослі досвідчені люди, із негаласливою радістю виявили один в одному рідну душу та й пішли по життю разом, - оце, мабуть, і був би найкращий опис цього біографічного факту, але ж і геть обійти мовчанням те доленосне літо ніяк, панове, не можна... як не крути, а треба сказати хоча б декілька слів.

Медовий місяць - перший місяць після одруження - Ярошенко провів разом з Крамським, - гостював у свого наставника на дачі, що мостилася десь під Петербургом біля станції Сіверська Варшавської залізниці.

"Лето гнусное, - писав у приватних листах Крамськой. - Дождь стучит в окна, ветер немилосердно завывает, и дача топится постоянно"... Ледь небо розвиднювалося художники вибиралися на етюди, весь інший час проводили у довгих щирих розмовах... Що там робив новоспечений офіцер гвардії, начальник штампувальної майстерні тільки-но відкритого Петербурзького патронного заводу... нарешті, щойно одружений чоловік? - це очевидно.

М.О. Ярошенко на натурі. Етюд роботи Івана Крамського
"М.О. Ярошенко на натурі"
Етюд роботи Крамського

Дружина художника

Того ж літа подружжя Ярошенків відправилося у весільну мандрівку, - на оспіваний імперськими віршотворцями романтичний і дикий Кавказ. По дорозі так би мовити молодята завітали до батьків Миколи Олександровича у Полтаву, - відтоді мати художника (Любов Василівна) стала "мамою" і для його другої половини... Незабаром сімейна пара опинилася у П'ятигірську. Тиждень чи два вони разом удвох насолоджувалися компанією завсідників мінеральних вод, а потім Микола Олександрович поїхав... так, так, самотужки поїхав у гори. Пейзажі Сванетії назавжди полонили його серце. Могутні вершини, вкриті віковічними сніговими панцирами, мальовничі долини, блакить льодовиків та незбагненна прозорість озер, - полотна обдарованого початківця наробили чимало галасу у Петербурзі, охоча до сильних виразів богемна екзальтована публіка не забарилася із хвалою... А Марія Павлівна що ж? Марія Павлівна сховала власні амбіції куди подалі та стала тінню свого чоловіка, зразковою дружиною художника.

Портрет Марії Павлівни Ярошенко, 1880-ті роки. Художник Микола Олександрович Ярошенко

З роками Марія Павлівна помітно погладшала, коштовності та будь-які брязкальця не любила, віддавала перевагу зручному скромному одягу у темних зазвичай чорних тонах, - коли вона у пальто та непомірно широкому капелюсі з'являлася у будівлі Бестужевських курсів, то майже повністю перегороджувала коридор... без перебільшення монументально велична постать.

А от дома - багато у чому завдяки господині - створилася атмосфера неабиякої щирості та доброзичливості. Ба більше, справжньої дружності. "Ярошенківські суботи" були улюбленим місцем зустрічей творчої інтелігенції, ледь не увесь Петербург намагався запхатися до їх гостелюбній оселі, попервах часто - густо навіть не відаючи прізвища неговіркого, але чимось неодмінно привертаючого до себе хазяїна, - "Агов, панове, пішли до нашого офіцера"...

сюди
туди

Українське мистецтво: тицькай сюди та читай ще декілька текстів


.