JAN!S
Чуєш, брате
Чуєш, брате, я тут
Я продовження твоє
Проводжала у путь -
Розділилась на двоє
Євгенія Гончарук
Після закінчення аспірантури у Київському універі імені Тараса Шевченка (кафедра історії української літератури) Євгенія Гончарук трохи попрацювала літературним редактором, потім викладачем в Інституті економіки, права та інформаційних технологій «КРОК», - намагалася вкласти у голови майбутніх босів корпоративного бізнесу, що для початку непогано було б навчитися хоч б два слова зв'язати на рідній мові - а потім сіла оце на стілець, і замислилася, і силкувала згадати чим насправді хотіла в житті займатися, і на згадала.
Аж раптом - мов блискавка перед очима - радіо!
Підхопилася дівчина та й гайнула у цю коловерть. Промінь, New Voice, Громадське... Наче Дніпро у Тарасових віршах, заревла, завирувала буденність, запінилися, - краєм ока ковзаєш по стрічці новин, в одній руці телефон, іншою щось набираєш на комп'ютерній клавіатурі, редактор голосом трагіка шепоче на вухо якісь останні уточнення, а ти така у мікрофон: "Доброго ранку, котики".
Все гарно на радіо. Цікаво. Гамірно. Весело. Одна біда - обмаль вільного часу. На музику - щиру потребу серця - геть нічого не залишалося. Проте якось вимудрялась, викраювала... Оце читач вже, мабуть, очікує на дивовижну та карколомну історію гурту JAN!S... але ніт! не буде історії, ще зарано... Декілька років Евгенія Гончарук співала у "Сонці коло", а потім сіла оце на стілець, замислилася і чкурнула з битих шляхів у самісінькі бур'яни.
Старт проекту JAN!S дали Євгенія Гончарук та Євген Закалата. Потім підтягнулися й інші беззаперечно талановиті люди: хтось барабанить, хтось натискає на клавіші, хтось забезпечує несамовитий гітарний драйв... Але, знаєте, увесь цей інструментал можна прибрати; можна прибрати все, - залишити тільки голос і гірше не стане, - стане краще.