Олег Скрипка

Привет тебе, прекрасное человечество.

Свободно владея русским языком, я мог бы без затруднений разглагольствовать на любую тему. Но детство моё прошло в местах, где все говорят на суржике. Отже де-ніде вскочить в текст українське слово, - всё, пиши-пропало: сам не помітиш, а вже розмовляєш на мові:

Дитинство моє пройшло в місцях, де всі говорять на суржику. Юність пройшла в краях, де пилом пилять терикони. Зрілість - в шаленім цвітінні акацій, там, де залишився ти, мій любий навіки Донецьк. Дитинство, молодість, зрілість, - все пройшло, скоро пройде підстаркуватість... гей-го! маю привід для радощів,

- невеличкий приватний привід —

підстаркуватість пройде.

То ж хочеться сміятись і стрибати, відчайдухом рвонути в танок... не танці з зірками, а шкварити, щоб аж хата трусилася.

З ким же ж й погопцювати, шановне товариство, як не з Олегом Скрипкою?

Рефлекс, придбаний ще з тих славетних часів, коли і старе, і мале — геть усі! - бубоніли, мов навіжені: “буй-буй-буй бу-бу бу-бу-бу буй”, пам'ятаєте? Весна прийде!

Або ж ще раніше, туди, насамкінець вісімдесятих: “сьогодні в клюбі будуть танці”... Олег Скрипка: яскравий приклад того, як весело та невимушено пройти шлях від панка до Вірки Сердючки...

ВВ!

Обожнюю...

Фото