TRIPANDТРЁП

Про пташок та звіряток
Книжка казок і фактів для малечі різноманітного віку

Зізу хоче додому

Якось в квітні Зізу сиділа в пляжному барі і пила бананово-ягідний смузі. Поруч вмостився папуга Жако та розповідав їй, як був він піратом:

- Оце, знаєте, пливемо ми по Карибському морю. Хлюпають хвилі, вітер наповнює паруса, я стою на капітанському мостику, замість жердини в мене плече одноногого Сильвера…

Зізу крадькома позіхає, цю історію вона чула безліч разів.

Папуга Ара

Аж раптом в бар заходить рожева фламінго Хелена, - обличчя глянцевих брендів, строката дамочка на довжелезних струнких ногах. Від цього явища навіть Жако на деяку мить замовкнув, широко роззявивши дзьоба. Але ж недарма свого часу він борознив океани під стягом Веселого Роджера, моментально папуга оговтався і мерщій до ефемерної цяці.

- Оце, знаєте, пливемо ми по Карибському морю…

Зовсім занудьгувала Зізу. Навіть смузі не тішить.

- Полечу-ка я на милую Батьківщину, - так собі думає. - Хоч гусеницю якусь з’їм.

Факт

Раціон харчування зозулі, як і завше в живій природі, складається з того, що вдалось роздобути. Жуки, мухи, інколи ягоди… але перш за все гусінь. За якусь годину зозуля може з’їсти більше ста волохатих гусениць; це для неї прямо делікатес. Так що зозуля звичайна - птах безумовно корисний, хоч на роботу бери до фітосанітарної служби.

Бо ж це нам розвага бігати із сачком за метеликами, а деревам то страшна біда: ущент пожерло би листя метеликове дитинча, якби не наша зозуля… тож користь від неї є.

Зозуля звичайна. Cuculus canorus

Зізу повертається

Майнула Зізу на милую Батьківщину, - в Україну. Повз гори летіла і повз ліси, повз моря і сині озера, аж бачить місця знайомі: димлять труби заводів, терикони куряться пилом, по безкраїм степам їдуть на тракторі фермери... Навіть розчулилась мандрівниця, сіла на гілочку дерева і засвистіла - заклікала: Клі-клі-клі.

І відразу ж хтось озвався шлюбною ніснею: "Ку-ку, ку-ку"...

- Ти ба який спритнику, - подумала птиця. - Ще й не по нашому розмовляє. Мабуть, росіянин.

Такого добра їй не треба, Зізу - самочка перебірлива... І знов вона заспівала - заклікала: Клі-клі-клі.

Недовго у відповідь стояла бентежна тиша, за мить із захаращених хащів очерету весело і завзято полинуло: Зо - зу, Зо - зу, Зо - зу!

- О! це наш хлопець, - зраділа зозуля. - Буду з ним цієї весни шльондрати.

Отак і склалась сімейна пара у наших героїв: Зізу і Зозу - подружжя, ура - ура.

А це, до речі, фламінго. Справді вона красунечка?

Фламінго

При оформленні сторінки використані фото: Luis Vargas Duran, Lukasz Prajzner, Nancy Chow.

сюди
туди

Тицькай сюди і читай ще одну казку


.