Зізу хоче додому
Якось в квітні Зізу сиділа в пляжному барі і пила бананово-ягідний смузі. Поруч вмостився папуга Жако та розповідав їй, як був він піратом:
- Оце, знаєте, пливемо ми по Карибському морю. Хлюпають хвилі, вітер наповнює паруса, я стою на капітанському мостику, замість жердини в мене плече одноногого Сильвера…
Зізу крадькома позіхає, цю історію вона чула безліч разів.
Аж раптом в бар заходить рожева фламінго Хелена, - обличчя глянцевих брендів, строката дамочка на довжелезних струнких ногах. Від цього явища навіть Жако на деяку мить замовкнув, широко роззявивши дзьоба. Але ж недарма свого часу він борознив океани під стягом Веселого Роджера, моментально папуга оговтався і мерщій до ефемерної цяці.
- Оце, знаєте, пливемо ми по Карибському морю…
Зовсім занудьгувала Зізу. Навіть смузі не тішить.
- Полечу-ка я на милую Батьківщину, - так собі думає. - Хоч гусеницю якусь з’їм.
Факт
Раціон харчування зозулі, як і завше в живій природі, складається з того, що вдалось роздобути. Жуки, мухи, інколи ягоди… але перш за все гусінь. За якусь годину зозуля може з’їсти більше ста волохатих гусениць; це для неї прямо делікатес. Так що зозуля звичайна - птах безумовно корисний, хоч на роботу бери до фітосанітарної служби.
Бо ж це нам розвага бігати із сачком за метеликами, а деревам то страшна біда: ущент пожерло би листя метеликове дитинча, якби не наша зозуля… тож користь від неї є.
Зізу повертається
Майнула Зізу на милую Батьківщину, - в Україну. Повз гори летіла і повз ліси, повз моря і сині озера, аж бачить місця знайомі: димлять труби заводів, терикони куряться пилом, по безкраїм степам їдуть на тракторі фермери... Навіть розчулилась мандрівниця, сіла на гілочку дерева і засвистіла - заклікала: Клі-клі-клі.
І відразу ж хтось озвався шлюбною ніснею: "Ку-ку, ку-ку"...
- Ти ба який спритнику, - подумала птиця. - Ще й не по нашому розмовляє. Мабуть, росіянин.
Такого добра їй не треба, Зізу - самочка перебірлива... І знов вона заспівала - заклікала: Клі-клі-клі.
Недовго у відповідь стояла бентежна тиша, за мить із захаращених хащів очерету весело і завзято полинуло: Зо - зу, Зо - зу, Зо - зу!
- О! це наш хлопець, - зраділа зозуля. - Буду з ним цієї весни шльондрати.
Отак і склалась сімейна пара у наших героїв: Зізу і Зозу - подружжя, ура - ура.
А це, до речі, фламінго. Справді вона красунечка?
При оформленні сторінки використані фото: Luis Vargas Duran, Lukasz Prajzner, Nancy Chow.