TRIPANDТРЁП

Тіні (не)забутих предків
Українське класичне мистецтво

Визнання
Біографія художника Пимоненко

Микола Корнилович давно вже мав від царя орден (за розпис Володимирського собору у Києві), по вулицям білокам'яної вешталися рожевощокі молодики з його шедевром "Додому" - креативна реклама від горілчаного магната Шустова, - поштові листівки з репродукціями картин Пимоненка легкокрилими птахами розлетілися по всій неосяжній імперії, а корифеї мистецтва з Петербурзької академії все ніяк не могли визначитися: художник Пимоненко чи ні?

Додому. Художник Пимоненко Микола Корнилович
"Додому"

У жовтні 1904 року Рада академії врешті-решт вшанувала українця званням академіка живопису. Схоже, на теренах держави залишилася тільки одна людина, що сумнівалася у талантах київського маляра, - це сам Микола Корнилович. Ну, може, ще жінка його, Олександра Володимирівна. Але про неї розмова окрема.


Є легенда і всі доморослі біографи живописця її залюбки переказують, що на весіллі енергійна та гостра на язичок Саша напівжартома запропонувала чоловікові укласти угоду про те, що коли їй сподобається якась із Миколиних картин, то твір стане її власністю. Договір негайно склали письмово, - сам Мурашко, сміючись, скріпив його своїм розмашистим вензелом, - і, не відкладаючи діла у довгий ящик, Пимоненко заходився малювати. Рік малює, два, три, чотири... вже й папір пожовтів і чорнила на ньому вицвіли, а дружина все ще нічого собі не вподобає: "Не те, Микола, не те...".

Десятиліття гайнули і лишень у 1904 році Олександрі впала до ока картина, - "Страсний четвер", оця.

Страсний четвер. Художник Пимоненко Микола Корнилович
"Страсний четвер"

Ну легенда на те й легенда, щоб розважити себе побрехеньками. Бо які ж на весіллі конвенції? Не для того збираються до купи українські інтелігенти, щоб якісь там договори підписувати... Мабуть, хильнули чарку та й шпарили гопака, аж хата трусилася. А картину Олександра Володимирівна у фанти виграла.


Як би там не було насправді, маємо визнати беззаперечний факт: саме дружина художника відправила "Страсний четвер" на виставку у Європу. Там шедевр київського маляра приглянули хлопці з мюнхенської "Нової Пінакотеки", трошечки ошелешили від глибинної експресії полотна, не вагаючись ні хвилини, придбали творіння нікому не відомого майстра і на радощах від несподіваного гешефту причепили картину у залі № 1.

Відтоді полотна Миколи Корниловича Пимоненка регулярно експонуються за кордоном. І сентиментальні німці, і холодні, мов риби, манірні англійські аристократи, і жваві та веселі французи, - словом, уся строката та різнобарвна європейська публіка, як виявилося, чудово розуміється на українстві: на нашому гуморі і романтиці, на нашій красі, на осяяному сонцем вільному нашому привіллі... так! припали до душі європейцю світлі і радісні пимоненківські фарби, творчість киянина отримала заслужене визнання.

У похід. Художник Пимоненко Микола Корнилович
Сінокіс. Художник Пимоненко Микола Корнилович

При оформленні сторінки використані репродукції картин художника Пимоненка: "Додому", "Страсний четвер", "У похід" та "Сінокіс".

сюди
туди

Українське мистецтво: тицькай сюди та читай ще декілька текстів


.