TRIPANDТРЁП

Сучасники
Новітнє українське мистецтво

Художник
Юрій Клапоух. Нарис до біографії

Юрій Олексійович Клапоух не просто талановитий художник, він має рідкісний дар, - усе, що з'являється з-під його пензля, виходить, немов живе. Єдина різниця: справжні яблука коштують десь гривень п'ятнадцять - шістнадцять за кілограм, а щоб придбати яблука, намальовані живописцем, вам знадобиться трохи побільше грошей... значно побільше... купа.

Яблука. Художник Юрій Клапоух

Художник

Запах запахом, але ж треба мати і навички. Юрій Олексійович Клапоух поступає у Московський народний університет мистецтв, на заочну форму навчання. Безперервні штудії, невтомна наполеглива праця, робота без вихідних і відпусток, за чотири роки його навчили писати не гірше, ніж старі голландці. Та що там не гірше... точнісінько, як вони: з млинами і рибаками, із штучним зістаренням полотна, із кракелюром, - он бачте оті тріщинки на картині? і хто скаже, що це творіння харківського студента - заочника, а не якогось видатного майстра з минулого?

Художник Юрій Клапоух

Жарти жартами, але Клапоух багато чого навчився у геніальних класиків. І я зараз не про ремісницькі тонкощі та дрібниці... Головне: якщо вже вирішив увіковічнити свій немудрящий сніданок, малюй так, щоб у глядача слинки текли, щоби йому буквально кортіло і собі зробити яєчню. Ну й, звісно, треба вміти писати спокусливо голих жінок. Бо якщо ти не можеш зобразити голу жіночу натуру, то який з тебе, к бісу, художник? Нікчема...

Глазунья. Яэшня. Художник Юрій Клапоух
Золотой ключик. Золотий ключик. Художник Юрій Клапоух

* * * * *

Якось Юрій Олексійович потрапив до тільки-но повернутого державою храму Олександра Невського в Харкові, да так там і залишився на довгі чотири роки. Пошарпані вкриті мерзенними фарбами стіни, шмаття відваленої штукатурки, - ось, що бачило око, коли архів Сабурки, - психіатричної харківської лікарні - нарешті звільнив історичну будівлю. За деякий час Божий дім відродився: мов живі, із мари тисячоліть повстали на спаплюжених стінах фігури, - чи не самотужки наш герой оздобив церкву прекрасним розписом. І ожила церква, засяяла... за цей подвиг художник має орден і грамоту від синоду. Безумовно, мав би і численні щедрі замовлення, та пан Клапоух ніколи не був служкою грошового мішка: в 1998 році він повертається до станкового живопису і з тих пір працює вільним художником, - не створює копій, не працює на заказ, пише лише для душі. Славу йому склали пейзажі. Пишнобарвний Крим і чарівна затишна Слобожанщина, соковиті й виразні карпатські барвисті краєвиди. Довгі часи у Клапоуха була добра традиція: він разом з дружиною (вправною і завзятою маляркою) винаймав помешкання у Яремчі. І тільки-но зорі збліднуть, подружжя сідало в автомобіль і відправлялося в гори, щоби десь там, подалі від невгамовного галасливого людства, творити легко і радісно, з фотографічною точністю фіксувати красу природи, незбагнену божу красу. Поверталися Клапоухи лише увечері, у стрімких присмеркових сутінках... А тут біля порога їх вже чекають... юрбиться шумливий натовп, - то поціновувачі мистецтв. І, що показово, не тільки з вітчизняними прізвищами. Є серед них і німці, і поляки, і чехи. І щасливі володарі паспортів США з золотими орлами на темно синіх обкладинках. То плем'я колекціонерів. О! ці пани ніколи не стануть покупати біткоїни, - вони знають, у що потрібно вигідно інвестувати.

Не тільки пейзажі...

Не можна сказати, що пан Клапоух спеціалізується на пейзажах. В нього добре виходять і натюрморти, і побутові сценки із життєвого повсякдення. Сам живописець найбільше полюбляє портрет:


... найцікавішим для мене залишається портрет. Щоразу – як уперше: все по-новому...


Як вам, наприклад, оця дівчина з персиками?

Жажда. Спрага. Художник Юрій Клапоух

ГАЛЕРЕЯ КЛИКАБЕЛЬНА

сюди
туди

Українське мистецтво: тицькай сюди та читай ще декілька текстів


.